FVU - Facebook FVU - Facebook

 Гравці «Локомотива» несподівано не впоралися з емоціями і поступилися у трьох партіях.

Насамперед, приємно відзначити, що чоловічий кубковий фінал спричинив у столиці чималий ажіотаж, оскільки місцеві любителю волейболу, маючи можливість спостерігати за подіями національної першості хіба що за допомогою інтернету (Київ не має жодного представника ні в чоловічій, ні в жіночій Суперлізі), охоче потягнулися на невеличкі трибуни спорткомплексу Університету фізкультури та спорту задовго до початку матчу. І були праві, оскільки ті, хто завітав до арени пізніше, були змушені спостерігати за перипетіями протистояння «Локомотива» та «Баркома-Кажани» стоячи навколо майданчику, а то й сидячи прямо на паркеті поблизу нього.

«Підлили масла» й численні групи підтримки обох команд, які прибули до столиці на автобусах, спеціально виділених керівництвом клубів. Тож антураж у вирішального поєдинку Кубка України вийшов пречудовим. У зв’язку із цим частенько можна було почути думки стосовно доцільності проведення подібних волейбольних заходів у Палаці спорту. Але про це ми поговоримо іншим разом. Поки же  про саму гру…   

 

КУБОК УКРАЇНИ. ФІНАЛ

«Локомотив» - «Барком-Кажани» - 0:3 (21:25, 18:25, 19:25)

11 лютого. Київ. СК НУФВСУ. 1000 глядачів.

Побувавши напередодні поєдинку на тренуваннях обох команд, ми відзначили, що енергія з гравців, як кажуть, била через краї. Тож промайнула занепокійлива думка – аби тільки не розплескали всю її до самої «битви». Та, схоже, насправді це вдалося не всім…

Початок першої партії розпочався на підвищених обертах, причому волейболісти «Локомотива» використовували швидкість, насамперед, при коротеньких «підносах снарядів» головним забійникам, а «Барком-Кажани» - у намаганнях задіяти продуктивні блоки. Й іноді Олександру Гладенку вони вдавалися навіть самотужки.

Але ближче до першої технічної перерви стало очевидним, що суперники здобувають очки зовсім по різному. Якщо львів’янам це вдавалося напрочуд легко й ефектно, то харків’янам - з незрозумілими на той момент потугами. І варто було «кажанам» дещо вирватися вперед – 8:5, як надалі вони заграли на куражі максимальної впевненості у власних силах, чітко працюючи як в атаках першими темпами, так і дограванні. В той же час Олегу Плотницькому чи Івану Слинчуку продуктивні дії вдавалися лише епізодично, через що вже у середині сету ігрова ініціатива повністю перейшла до «Баркома-Кажани».   

Довівши його до успіху без особливих труднощів, надалі підопічні Угіса Крастіньша заграли ще більш розкуто. Володимир Тевкун, Владислав Богатирьов та Євген Кисилюк елегантно заколочували м’яч за м’ячем, тож наставнику «Локомотива» Ігорю Зяблицеву потребувалося терміново вдатися до замін. Утім, ні Віталій Осадца, ні Сергій Євстратов позитивно на колективні дії команди не вплинули, а вихід досвідченішого граючого тренера Володимира Татаринцева ознаменувався лише коротеньким сплеском емоційної активності. Однак не більше.

Загалом перевага «Баркома-Кажани» у всіх компонентах гри дедалі ставала все очевиднішою. Підводили лише частенькі неточні подачі. Проте скільки разів «залізничники» з подач спрямовували м’яч у сітку – взагалі не злічити. За іронією долі, кульмінаційний момент у другій партії стався на подачі Юрія Семенюка – м’яч зачепив сітку і перевалився на чужий бік. Рахунок став 15:11, і наприкінці сету львів’яни цю перевагу лише збільшили.

Хотілося вірити, що в ситуації, коли, як кажуть, відступати вже було нікуди, волейболісти «Локомотива» зуміють зібратися та, нарешті, відновлять гарячу інтригу. Проте 11 лютого явно був не їхнім днем. І хоча у старанні їм не відмовиш, у якості виконання багатьох тактично-технічних моментів «залізничники» відверто не були схожими на самих себе.

В той же час у польоті до історичної в своїй історії кубкової перемоги «кажани» на куражі частенько відверто феєрили, тож той факт, що, образно кажучи, почесний трофей зрештою опинився в їхніх крилах – підсумок цілком закономірний. Вітаємо!

Отже, слідом за Суперкубком підопічні Угіса Крастіньша стали володарями ще й Кубка національного, і від тріумфального «хет-трику» в сезоні їх відділяє лише завоювання чемпіонських медалей. Та чи дозволять їм хлопці Ігоря Зяблицева зробити реальністю і це також?..

 

Прес-служба ФВУ