«КУБОК ХОРТИЦІ»:  І чемпіони Європи не встояли!

Підопічні Угіса Крастіньша феєрично вибороли головний приз престижного міжнародного турніру 

 

Протягом трьох днів у Запоріжжі вирувало свято справжнього Великого волейболу. Історичний міжнародний турнір за участю справжніх європейських грандів, про який протягом останніх місяців так багато говорили з вірою та недовірою, таки перетворився із заповітної мрії на феєричну реальність. І хоча, через прикрі форс-мажорні обставини, туди, все ж, не дісталася потужна збірна Словенії, матчі показали, що, так би мовити, «загін не помітив втрати бійця»…

 

 

На превеликий жаль, буквально за кілька годин до вояжу у Запоріжжя в одного з гравців збірної Словенії тест на коронавірус дав позитивний результат. Відповідно, аби не ризикувати, від участі в «Кубку Хортиці» відмовилася й уся команда, яка замість важливих матчів на арені Палацу спорту «Юність» вирушила на карантин. Звичайно, дуже прикро, але здоров’я всіх спортсменів однозначно є дорожчим…

 

Як наслідок, на екстреній нараді керівництво ФВУ та національної збірної дійшли згоди, що віцечемпіона Європи замінить так звана команда Україна-1. До її складу увійшли наступні гравці: зв’язуючий – Віталій ЩИТКОВ, ліберо – Денис ФОМІН, діагональний – Володимир СИДОРЕНКО, догравальники – Ян ЄРЕЩЕНКО і Тимофій ПОЛУЯН, центральні блокуючі – Дмитро ТЕРЬОМЕНКО і Максим ДРОЗД.

 

Натомість, команда України виступатиме у такому складі: зв’язуючий – Владислав ДІДЕНКО, ліберо – Горден БРОВА, діагональний – Дмитро ВІЄЦЬКИЙ, догравальники – Олег ПЛОТНИЦЬКИЙ та Ілля КОВАЛЬОВ, центральні блокуючі – Юрій СЕМЕНЮК та Володимир ОСТАПЕНКО.


УКРАЇНА – БОЛГАРІЯ - 3:2 (25:27, 25:23, 18:25, 25:23, 16:14)

 

Щоправда, початок звітного матчу змусив серйозно засумніватися у користі вищезгаданого розділення наших гравців. Адже попервах їм відверто бракувало взаєморозуміння, через що болгари напрочуд легко забезпечили собі фактично десятиочковий гандикап. Та варто було наставнику Угісу Крастіньшу скористатися тайм-аутом, як справи у якості дій його підопічних стрімко пішли на краще. Тож у стартовій партії ледь не стався по-справжньому фантастичний камбек…

 

Надалі ж протистояння пішло, що називається, на зустрічних курсах. Болгари, в складі яких виділялися кремезний здоровань Велізар Чернокожев (зріст – 215 см!) та прудконогий Аспарух Аспарухов, боролися за всій шанс зібрано та настирливо. Тож навіть відсутність зіркового діагонального Цвєтана Соколова (він чомусь спостерігав за подіями на майданчику з лави запасних) на їхньому потенціалі позначалася не надто помітно. Натомість українська сімка виконавців вразила спроможністю бути феєрично холоднокровною у кульмінаційні моменти. Зокрема, у кінцівках усіх трьох виграних партій, коли в них почергово відзначилися результативними діями Дмитро Вієцький, Олег Плотницький та Юрій Семенюк. Також окремо варто відзначити старання Володимира Остапенка, чиї блискавичні «перші темпи» неодноразово викликали на трибунах шквал схвальних овацій. А завершилося все суперблоком нашого «Монстр-блока» - Юрія Семенюка…

 

СЕРБІЯ – УКРАЇНА-1 – 3:0 (25:23, 25:20, 25:21)

 

Від, вибачте за тавтологію, зіркового сузір’я сербів на передматчевій розминці (їй передувала достатньо оригінальна церемонія офіційного відкриття турніру) буквально очі розбігалися. Адже це відбувалося не десь, а в нашому козацькому Запоріжжі! Александр Атанасьєвіч (щоправда, як з’ясувалося, він уже тоді почувався недобре, а тому участь у матчах турніру так і не взяв), Марко Подрашчанін, Урош Ковачевіч, Сречко Лісінац, Нікола Йововіч – до них запросто можна було навіть доторкнутися. Що, зрештою, вже після завершення поєдинку найбільш сміливі вболівальники собі й дозволили, втіливши, таким чином, у життя свої заповітні мрії. А що ж – діючі чемпіони Європи – то вам, вибачте, не хухри-мухри…

 

Втім, не менш охоче ці самі сміливці закликали до селфі й наших волейболістів, які, слід відзначити, заслужили на це, що називається, від і до. Адже своїми дивовижно виваженими та холоднокровними діями (особливо ж – разючими «пострілами» Тимофія Полуяна та Яна Єрещенка) вони, попервах, очевидно поцупили ту саму холоднокровність у зіркових опонентів. Хоча якби наставник сербів Слободан Ковач на повну задіяв на майданчику тих же Атанасьєвіча та Подрашчаніна, сценарій поєдинку, певно, був би дещо іншим. Так хоч як там було, а приблизно дві третини протистояння у кожній партії проходили за абсолютно рівної боротьби. І лише коли в кінцівках феєричний Урош Ковачевіч брався яскраво демонструвати, за що отримав приз MVP Євроволей-2019, збірна Сербії таки робила вирішальні ривки…

 

УКРАЇНА – УКРАЇНА-1 – 3:1 (22:25, 25:18, 25:20, 25:15)

 

Другого змагального дня у центрі уваги місцевих шанувальників волейболу опинилося, насамперед, очне протистояння гравців національної збірної. Детально розповідати про всі його перипетії – часу знадобиться чималенько. Тому просто відзначимо головне: майстри обох колективів зробили абсолютно все залежне від себе, щоби їхня гра сподобалася уболівальникам.

 

У першому сеті краще це вийшло у підопічних помічника Угіса Крастіньша – Андрія Левченка, котрий керував діями України-1. Особливо слід відзначити «солодку парочку» - зв’язуючого Віталія Щиткова і догравальника Яна Єрещенка, які яскраво феєрили на радість собі, партнерам та глядачам. Відверто «не псував каші» і Георгій Клепко, котрий екстрено замінив Дмитра Терьоменка. Той, як відомо, у першому матчі із сербами підвернув гомілкостоп. І хоча нічого страшного насправді не сталося, тренерський штаб вирішив не ризикувати й надати спортсмену можливість трохи перепочити та підлікуватися.

 

Однак надалі лідерські функції у матчі невблаганно перехопили волейболісти України, котрі поступово оговталися від невдачі у стартовій партії. І тепер уже цілком заслужені оплески вболівальників на трибунах почергово зривали Владислав Діденко і Горден Брова, Олег Плотницький і Дмитро Вієцький, Юрій Семенюк і Володимир Остапенко. Не відставав й Ілля Ковальов. Тож хоч як старанно бомбив їхні захисні порядки Володимир Сидоренко, кінцевий успіх святкували волейболісти України…

 

СЕРБІЯ – БОЛГАРІЯ – 3:1 (30:28, 25:15, 23:25, 25:21)

 

Болгари спромоглися створити чинним чемпіонам Європи гідний опір, але у вирішальному сеті Урош Ковачевіч і компанія довели, що наразі їхніх клас об’єктивно є трохи вищим…

 

За третє місце


БОЛГАРІЯ – УКРАЇНА-1 – 3:2 (25:20, 22:25, 23:25, 25:21, 16:14)

 

Це було щось!!! У запеклому протистоянні волейболісти збірної Болгарії та команди Україна-1 видали настільки феєричне дійство, що дух захоплювало! Неймовірні коливання ігрового сюжету, зойки радості та розпачу, емоції та сталеві характери... Розповідати про це можна дуже довго, тому краще просто щиро подякувати спортсменам за те свято, яке однозначно нікого не залишило байдужим. І хоча все завершилося перемогою наших гостей, це той випадок, коли на рахунок не слід звертати особливої уваги...

 

Фінал


УКРАЇНА – СЕРБІЯ – 3:2 (25:17, 27:25, 22:25, 24:26, 15:10)

 

Хто не бачив ЦЕ, той втратив ВСЕ!!! Адже про те, як команда України у грандізному фіналі «Кубка Хортиці» здолала діючого чемпіона Європи, написати можна цілу поему. Тому краще просто переглянути трансляцію цього поєдинку за наступним посиланням…


А якщо висловлюватися термінологією гурмана кінематографу, то у цьому п’ятисерійному волейбольному блокбастері можна було побачити елементи бойовика і трилера, фантастики і детектива, драми і комедії, моментами – навіть казки. Це справді вийшов усім ФІНАЛАМ - ФІНАЛ! Тим приємнішим є у ньому тріумф підопічних Угіса Крастіньша.

 

Браво, хлопці! Браво, тренере! Ми пишаємося вами! Так тримати!

 

P.S. Приз MVP турніру цілком справедливо отримав наш діагональний Дмитро Вієцький. 

  

Пресслужба ГО ФВУ

НАШІ ПАРТНЕРИ

geneva
sport 1
sport 2