15 січня виповнюється 100 років від дня народження Василя Андрійовича Титаря - заслуженого тренера СРСР, судді республіканської категорії, кавалера багатьох орденів та медалей...

…У 1941 році, коли розпочалася війна, затятому волейболісту Василю Титарю було 18 років, тож уже на початку липня він одяг військову форму курсанта Харківського авіаційного училища. А в листопаді під Сталінградом прийняв перше бойове хрещення. Сам там пережив і неймовірне бойове пекло, хоча у грудні з тяжким пораненням та сильним обмороженням ніг потрапив до шпиталю.

Натомість, бойового духу не втратив, як не втратив і щирої любові до волейболу. Тому коли восени 1944 року повернувся до рідного Харкова, то, незважаючи на складні наслідки від поранення, ще пробував грати. Але мріяти про солідні досягнення вже не доводилося, тож невдовзі Василь Андрійович повністю сконцентрувався на роботі тренером у місцевій команді «Більшовик». Далі - з 1958 по 1975 рік - завідував кафедрою спортивних ігор Харківського педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди; з  1976 по 1992 рік працював деканом підготовчого відділу; з 1996 по 1998 рік – був помічником проректора з навчальної роботи. Проте тренерської діяльності не полишав і всі ці роки очолював чоловічу команду «Буревісника», що представляла Харків у вищій лізі чемпіонату СРСР. Саме під керівництвом Титаря там були підготовлені олімпійські чемпіони - Юрій Поярков, Юрій Венгеровський та Василіюс Матушевас (на фото – у складі «Буревісника»). Також він дав дорогу у захопливий волейбольний світ одразу 37 майстрам спорту СРСР та цілому сузір’ю інших гравців високого класу. Зокрема, серед них були такі відомі волейболісти та організатори волейболу як суддя міжнародної категорії Олексій Савєнков і заслужений тренер України Всеволод Веремієнко...

Взагалі, через дбайливі руки та по-справжньому велике батьківське серце Василя Андрійовича пройшла величезна плеяда вихованців, які й наразі продовжують розпочату ним справу з підготовки волейболістів і гідних громадян, патріотів нашої Батьківщини - саме тих, які вважають Титаря своїм учителем та наставником.

«Найбільша користь, яку можна отримати від життя -

витратити його на справу, яка переживе вас»

Ця життєва аксіома максимальним чином уособлюється в особі Василя Андрійовича Титаря!

Світла пам’ять…