“Бізони» виграли почесний трофей вдруге поспіль

ГОРОДОК

ПІВФІНАЛ N1

«Епіцентр-Подоляни» (Городок) – «Епіцентр-Подоляни»-Збірна України U-20 – 3:0 (25:13, 25:16, 25:22)

«Подоляни»: Янчук (13), Дрозд (9), Щитков (1), Чачіч (13), Коваль (6), Уривкін (20), О-др Бойко (л) – старт; Рябов (1), Наложний.

Україна U-20: Велецький (2), Свиридов (6), Татаренко (7), Черватюк (6), Діденко (1), Штерик (7), Джуль (л) – старт; Дегтяр, Яценко.

Так зване "епіцентрівське дербі" вийшло видовищним, однак недостатньо конкурентним. Адже досвідченіший італійський наставник "бізонів" Флавіо Ґулінеллі добряче вивчив спроможності команди "збірників плюс", а тому налаштував своїх підопічних відповідним чином як мобільно, так і тактично. Відповідно, креативний зв'язуючий Віталій Щитков вправно асистував партнерам, що називається, і направо, і наліво - і ті, переважним чином, не підводили. Особливо продуктивно постарався Данило Уривкін, який став найкращим бомбардиром усього протистояння. Хоча на свою порцію заслужених аплодисментів також заслужили і Воїн Чачіч, і Дмитро Янчук, і всі інші їхні партнери…

У свою чергу, підопічні Костянтина Рябухи знову продемонстрували і належну бойовитість, і характер, однак їм очевидно забракло індивідуального класу та колективної різнобарвності. Хоча досвідчений зв'язуючий Владислав Діденко, зауважимо, вчергове наполегливо старався на славу...

ПІВФІНАЛ N2

«Буревісник-ШВСМ» (Чернігів) – «МХП-Ладижин-ШВСМ-Колос» (Вінниця) – 1:3 (11:25, 23:25, 25:23, 18:25)

«Буревісник»: Савків (12), Карпенко (3), Копич (1), Горошко (1), Николайчук (17), Алєксєєнко, Борисов (л) – старт; Богуш (12), Цирулік (7), Кушнірюк (1), Кривий, Самсонов.

«МХП-Ладижин»: Клепко (4), Поліщук (3), Міщенко (13), Ратушняк (4), Якушенко (27), Чабан (14), Яковлєв (л) – старт; Величко (9), Скорбатюк.

А ось цей поєдинок вийшов значно напруженішим і цікавішим. Хоча попервах здавалося, що волейболісти Вінниці здобудуть легку перемогу - надто вже впевнено і розважливо вони декласували суперників у стартовому сеті.

Але "буревісники" недарма вважаються по-справжньому кубковим колективом. Ось і зараз наставник Роман Носко, десь червоним слівцем, а десь і сміливими замінами, спромігся змусити своїх підопічних заграти надалі абсолютно по-іншому. Не "полетіло" у кращого снайпера чернігівців Артема Алєксєєнка - геть його з майданчику, адже "полетіло" у його партнерів! І насамперед - у досвідченішого "першого темпа" Максима Николайчука, якому традиційно вправно асистував зв'язуючий Денис Копич. Також не на жарт "завелися" двоє Ярославів - Богуш і Савків, яких періодично продуктивно підміняв Віктор Цирулік.

Проте паралельно по інший бік сітки потужно активізувався Михайло Якушенко, та й Ілля Чабан і Сергій Міщенко у потрібні моменти влучали як слід. Тож, як наслідок, у двох наступних партіях суперники обмінялися "валідольними" перемогами, а в четвертій тривалий час боротьба тривала буквально очко в очко. Однак у кульмінаційні хвилини підопічні Кирила Передрія зіграли точніше й різноманітніше, тоді як Николайчук постійно витримувати максимальні оберти трішки притомився...

Таким чином, «МХП-Ладижин-ШВСМ-Колос» уперше в своїй історії пробився до "золотого фіналу" Кубка України, тоді як "Епіцентр-Подолянам" до цього уже не звикати. Тож хто, зрештою, візьме гору - амбітність чи досвід - дізнаємося завтра!

ФІНАЛ

"Епіцентр-Подоляни" - "МХП-Ладижин-ШВСМ-Колос" - 3:0 (25:17, 27:25, 31:29)

“Епіцентр-Подоляни”: Щитков (2), Уривкін (19), Дрозд (8), Янчук (10), Чачіч (14), Коваль (7), Бойко (л) - старт; Рябов, Наложний, Сидоренко, Смоляр.

“МХП-Ладижин-ШВСМ-Колос”: Поліщук (2), Якушенко (17), Клепко (1), Ратушняк (2), Міщенко (11), Чабан (7), Яковлєв (л) - старт; Скорбатюк (1), Величко (3).

Всупереч масовим очікуванням, фінальний поєдинок вийшов неймовірно захоплюючим і непередбачуваним, зберігаючи шалену інтригу буквально до завершального розіграшу!

Зважаючи на солідну перевагу "бізонів" у ростері, ротації й досвіді подібних титульних протистоянь, апріорі якось не вірилося в те, що вінничани будуть спроможними скласти їм серйозну конкуренцію. Але вони її склали, та ще й яку!

Щоправда, склали не одразу, оскільки у стартовому сеті перевага "Епіцентр-Подолян" в усіх аспектах гри була досить таки відчутною, а Данило Уривкін, Воїн Чачіч та Максим Дрозд розривали чужий захист на різні смаки.

Однак, і це - просто фантастичне диво, минула перша перерва, й волейболістів "МХП-Ладижин-ШВСМ-Колос" наче підмінили. Вони потужно додали, насамперед, у психологічній стійкості, а разом із тим - і в колективній ігровій дисципліні. Як наслідок, яскраво продемонстрував свої шалені снайперські здібності Михайло Якушенко, вміння бути продуктивним "другим темпом" - Сергій Міщенко, класним асистмейстером - Ілля Поліщук, а супернадійним ліберо - Борис Яковлєв. Не підводили, в цілому, й їхні партнери. А ось у "бізонів" ККД загального захисту, і блоків - зокрема, трохи підсів. Виручали лише традиційно потужні старання в атаках, де почергово виблискували ті ж таки Уривкін, Чачіч та Дрозд, до яких рішуче приєднався Дмитро Янчук.

Відповідно, у другій та третій партіях захоплива бороться вже тривала, переважним чином, очко в очко, і в обох випадках продовжувалася на валідольних "більше-менше". Там підопічні Кирила Передрія мали кілька сетболів, однак реалізувати бодай один із них їм так і не судилося.

Таким чином, волейболісти "Епіцентр-Подолян" вибороли почесний трофей вдруге поспіль. Вітаємо!