«Друга серія» стартового туру у жіночій «вишці», як і попередня, також вийшла достатньо цікавою, хоча й виокремила очевидного фаворита. ВК «Нафтуся» від самого початку чітко визначив свій непохитний намір обов’язково «знести», що називається, всіх і кожного, із чим, зрештою, впорався більш-менш вдало.

Утім, звітна шестиматчева волейбольна феєрія на майданчику комфортного СК «Лаяр-Палац» порадувала не лише грою самої лише «Нафтусі». Інші троє учасників туру також були досить цікавими, хоча й кожен по-своєму. Деякі вболівальники у своїх коментарях навіть поспішили категорично висловитися, що, мовляв, дивитися тут нема на що і нема на кого, а тому й насолоди від матчів не отримаєш. Що ж, тут, як кажуть, кожному – своє. Комусь – дивоспроможні окуляри для суттєвого покращення зору, а комусь – таки справжню насолоду від уміння розгледіти підстави для неї від дій усіх, без винятку, жіночих колективів. Навіть попри те, що підготовка тих до старту чемпіонату, через зрозумілі причини, вийшла геть «змазаною» й далекою від бажаного…

«Лаяр-Палас» (Хирів)

«ЖДУ-Полісся-ОШВСМ» - ВК «Нафтуся» - 1:3 (18:25, 25:21, 19:25, 10:25)

«Університет-ШВСМ» - «Южанка-ДЮСШ №5 МФКФК» - 3:1 (25:22, 21:25, 25:18, 25:19)

ВК «Нафтуся» - «Южанка-ДЮСШ №5 МФКФК» - 3:0 (25:9, 25:13, 25:10)

«ЖДУ-Полісся-ОШВСМ» - «Університет-ШВСМ» - 3:0 (25:17, 25:12, 25:15)

«Університет-ШВСМ» - ВК «Нафтуся» - 0:3 (11:25, 17:25, 12:25)

«Южанка-ДЮСШ №5 МФКФК» - «ЖДУ-Полісся-ОШВСМ» - 0:3 (13:25, 12:25, 18:25)

Отже, справді, гра «Нафтусі» у цьому турі заслуговує на окрему відзнаку. Уж не знаємо, який саме чудодійний напій дівчата цієї трускавецької команди використовували під час підготовки до туру (ту ж «Нафтусю» чи щось інше :))), однак у будь-якому випадку на всі матчі вони виходили максимально відмобілізованими, цілеспрямованими та неймовірно об’єднаними заради досягнення спільної мети. Навіть попри те, що лише в останні дні у розпорядженні наставника Юрія Бокшана з’явилися одразу три нові виконавиці. Адже вони спромоглися майже миттєво стати «своїми серед своїх», а деякі взагалі вдало приміряли до себе лідерські функції. Як от, зокрема, діагональна Наталія Пуля, яка частенько відзначалася такими разючими «пулями», що в суперниць подих перехоплювало.

Щоправда, тут варто відзначити й ювелірну асистентську працю досвідченішої зв’язуючої Ксенії Мазур, котра, до речі, щедро роздавала «цукерочки» й на інший фланг атаки, де феєрила Ольга Михайловська, котра майстерно «не помічала» чужі блоки. Ну, а всі інші «нафтусі» на чолі з ліберо Анною Стороженко та Софією Бечкало більш-менш надійно тримали тили, тоді як центральні блокуючі Ірина Лис та Анастасія Мороз невтомно й продуктивно рухалися під сіткою.

Відповідно, симпатична трускавецька бригада записала до свого активу три цілком закономірні перемоги і, таким чином, виказала серйозний потенціал для оформлення собі статусу одного з головних фаворитів чемпіонату.

Достатньо цікавий потенціал виказала й «ЖДУ-Полісянка-ОШВСМ». Ця житомирська команда під керівництвом досвідченого фахівця Анатолія Казьмерчука відверто порадувала зростанням колективного ККД буквально від сету до сету і, до речі, стала єдиною, хто спромігся у звітному турі відібрати єдиний сет у тієї таки «Нафтусі». Особливо ж порадувало, що, на фоні найбільш досвідченої трійки - зв’язуючої Юлії Васянович, догравальниці Тетяни Літвіновської та ліберо Тетяни Шумейко (останній – окремий респект за фантастичну націленість повертати до гри навіть відверто «мертві» м’ячі), шикарно проявили себе значно менш відомі поки виконавиці – «це-бе» Карина Чернюк і діагональна Анастасія Стрельбицька. Перша виказала вміння перегравати чужі блоки навіть у найнезручніших позиціях, а друга приємно шокувала відмінним баченням майданчику та спроможністю і «прошивати», і обводити, і перекидати з достатньо поважним відсотком реалізації. Тож, цілком можливо, якби «ЖДУ-Полісянка-ОШВСМ» зустрілася з «Нафтусею» не в перший, а в останній день туру – конкуренція в тому поєдинку могла би вийти значно гострішою…

«Університет-ШВСМ», попри наявність у заявці кількох виконавиць із солідним досвідом виступів у Суперлізі, цього разу був змушений відіграти без них, а тому наразі його гра була насиченою прийнятним рівнем індивідуально-колективних старань лише епізодично. Утім, навіть за таких обставин можна видати аванс на хороше майбутнє, зокрема, ліберо Катерині Глюк і діагональній Софії Тимошенко. Хоча, відверто кажучи, на даний момент підопічним багаторічного наставника цієї чернігівської команди Володимира Жули відверто бракує віри у власні сили, а тому й належного взаєморозуміння. У цьому сенсі їхня гра проти, зокрема, «ЖДУ-Полісся-ОШВСМ» створила цілу «книгу», як дієвий посібник для роботи над виправленням власних помилок.

Ну й, нарешті, «Южанка-ДЮСШ №5-МФКФК»… Її ще зовсім юним дівчатам (переважним чином, 2006-2009 років народження) варто відверто виказати величезний респект уже хоча за одне те, що у досить тривожній обстановці в рідному Миколаєві все одно зберегли загальну жагу обов’язково повернутися до улюблених баталій на майданчику й таки дозволити головному тренеру Вадиму Бахматову заявити їх для участі у «вишці». Так, стартовий тур для них вийшов невдалим (хоча було б дивно, якби в нинішніх реаліях «южанки» спромоглися обіграти будь-кого із нинішніх суперниць!), проте, попри три поразки, у складі саме цієї команди віднайшлася волейболістка, котра реально заслуговує на відзнаку як MVP туру. Хоч як парадоксально, але мова йде про лише 16-річну центральну блокуючу Яну Журавльову, яка насправді вже сьогодні володіє настільки широкою гамою волейбольних талантів, що очевидне в її діях видається справжньою фантастикою. Яну запросто можна охрестити і як «Найпотужнішу гармату туру» (деякі дівчата з інших команд відверто зізнавалися, що після першого ж «знайомства» з нею у них зникало мало-мальське бажання пробувати блокувати її власними руками :))), і як «Королеву задньої лінії» (скільки вона там вправно прийняла чужих «пострілів» - не злічити!) та, зрештою, і під сіткою напрацювала на поважний статус «Непробивна скеля». Звичайно, досвіду, а тому й належної стабільності, Журавльовій поки відверто бракує, однак потенціал у цієї феєричної «Термінаторші» - колосальний!

Достатньо продуктивно, в цілому, попрацювала на майданчику і номінальна діагональна Дар’я Куземчак, яка насправді також виконала вражаючий об’єм універсальної роботи. Гірше, краще – проте, в цілому, на совість. Тож якби ще й інші (повірте – дивовижно працьовиті!) спортсменки з Миколаєва були більш розважливими й припускалися хоча б на третину менше невимушених помилок – дивись, «Южанка» й «зачепила» хоча б «Університет-ШВСМ»…

Отже, роблячи підсумок, хочеться наголосити на очевидній необхідності забезпечення дівчатам усіх команд належних умов для подальшої кропіткої навчально-тренувальної роботи. Насправді, можливості для подібного кроку є, однак тепер вирішальне слово у цьому питанні мають промовити обласні та місцеві волейбольні федерації. І тоді точно все буде – волейбол!

Пресслужба ГО ФВУ