5 червня чисельні вітання з почесним ювілеєм приймала по-справжньому непересічна волейбольна особистість

Досягти вагомих успіхів спочатку як гравець, потім - як головний тренер різних чоловічих та жіночих команд, а також молодіжних збірних України і, зрештою, як наставник перспективних молодих дуетів з волейболу пляжного - це, погодьтеся, до снаги далеко-далеко не кожному. А ось Всеволод Володимирович - впорався! І, відповідно, усі ці його досягнення увійшли в літописи радянського та українського волейболу особливими яскравими сторінками...

КАР'ЄРА ГРАВЦЯ

Майстер спорту.

"Буревісник" (Харків) - 1962-1968 рр.,

"Локомотив" (Київ) - 1968-1971 рр.,

ЦСКА (Москва) - 1971-1973 рр.,

"Автомобіліст" (Дніпропетровськ) - 1976 р.

Чемпіон СРСР (1973), срібний призер (1969). Володар Кубка європейських чемпіонів (1973).

Чемпіон літньої Спартакіади України (1971). Срібний призер першості УРСР (1965).

Чемпіон змагань Міжнародного спортивного союзу залізничників у складі збірної ЦР ДСТ "Локомотив" (1971).

Член збірних команд СРСР та УРСР.

Неодноразово входив до списку 24-х найсильніших волейболістів СРСР.

КАР'ЄРА ТРЕНЕРА

Заслужений тренер УРСР, Заслужений тренер України.

Чоловічі команди:

СКА (Київ) - 1973-1990.

"Фабулон-Вашаш" (Угорщина) - 1990-1992.

"Хімічка-Усті-над-Лабем" (Чехія) - 1992-1993.

"Піонер-Ново-Місто" (Словенія) - 1993-1994.

"Азот" (Черкаси) - 1995.

"Геданія" (Гданськ, Польща) - 1996-1998.

"Аппонель" (Кір'ят-Атта, Ізраїль) - 2005-2006.

Жіночі команди:

"Хімволокно" (Черкаси) - 1995-1996.

МНТУ (Київ) - 1998-2002.

Тренер чоловічої збірної УРСР - чемпіон Спартакіади народів СРСР (1986).

Наставник дуету України з волейболу пляжного Віталій Дідух/Павло Остапенко - бронзового призера чемпіонату світу серед юніорів до 19 років (2007).

З 2002 р. працює тренером у СДЮШОР №10 м. Києва.

Віцепрезидент та голова тренерської ради Асоціації пляжного волейболу України (2001-2009).

Колектив ГО ФВУ щиро вітає Всеволода Володимировича з видатним ювілеєм, бажає мирного неба, міцного здоров'я та всіх благ!