Розв’язка сезону у чоловічій «вишці» однозначно увійде в історію вітчизняного волейболу як найбільш напружена, захоплива та непередбачувана. 30 феєричних партій у шести матчах «бронзової» та «золотої» серії – це, погодьтеся, не просто неймовірний факт. Це, якщо хочете, відверто «бомбезний» сценарій для спортивного кінохіта (тим більше, у кожному матчі були такі сюжетні закрутки, що жодному режисеру й на думку би не спало!) та, безсумнівно, привід для занесення до Книги рекордів Гіннесса. Вона ж бо полюбляє подібні речі – аж бігом!

30 партій фантастичного драйву, емоцій, нервів, стійкості, а також не менш фантастичного протистояння колективного та індивідуального класу, виконавської майстерності та креативу, віри у власні сили та зашкальної самовідданості. Ну і, звичайно, прикрих помилок – куди ж у волейболі без них? Проте вони аж ніяк не вибивали з усвідомлення перебування на справжньому волейбольному святі, де його головні герої однозначно заслужили на виключно схвальні епітети – всі і без винятку!

«БРОНЗОВА» СЕРІЯ

Матч №1. «Поділля» - «Хотинські козаки» - 2:3 (25:20, 24:26, 25:17, 20:25, 8:15)

Матч №2. «Хотинські козаки» - «Поділля» - 2:3 (23:25, 17:25, 25:18, 25:22, 12:15)

Матч №3. «Поділля» - «Хотинські козаки» - 2:3 (25:21, 14:25, 25:21, 13:25, 10:15)

Попри об’єктивну неможливість провести повноцінну підготовку до «бронзового» фіналу, його учасники спромоглися видати на гора волейбол солідної якості, щедро «приправив» його численними вражаючими індивідуальними «па», колективними стараннями «за себе і того хлопця», другими та навіть третіми диханнями, не надто приємними оку емоційними моментами та, зрештою, готовністю максимальної самопожертви заради перемоги. На превеликий жаль, не обійшлося без травми, яку в середині третьої партії першого матчу отримав «козак» Тарас Савків. Проте, що особливо варто відзначити, за його відсутності підопічні В’ячеслава Гриньова згуртувалися зі ще більшою націленістю на обов’язковий успіх. І таки досягли його!

Взагалі, якщо детально розповідати про конкретику кожного поєдинку, то можна «загрузнути» на добрий тиждень. Тому визначимо головне – це були максимально запаморочливі «гойдалки», де локальна перевага постійно переходила від одних до інших, спираючись у своїх симпатіях на неймовірно захопливі спалахи активності окремих виконавців. І, що цікаво, в обох командах цю роль періодично приміряли на себе фактично всі гравці - називати поіменно варто справді кожного!      

Та все ж, хоч як було, а сил на другу половину вирішального поєдинку у «Хотинських козаків» залишилося крихітку більше. Тож Сергій Кравчук і компанія, образно кажучи, майстерно «перекували» цю крихітку на приємний комплект бронзових медалей. Вітаємо!

«ЗОЛОТА» СЕРІЯ

Матч №1. «Буревісник-ШВСМ» - «Бахмут-ШВСМ» - 3:2 (17:25, 23:25, 25:23, 25:13, 15:13)

Матч №2. «Бахмут-ШВСМ» - «Буревісник-ШВСМ» - 3:2 (19:25, 21:25, 25:23, 25:23, 15:11)

Матч №3. «Буревісник-ШВСМ» - «Бахмут-ШВСМ» - 2:3 (23:25, 26:24, 25:23, 16:25, 13:15)

Це був усім фіналам – Фінал! Такий, який, певно, і має бути у протистоянні двох по-справжньому класних команд – амбітних, майстровитих, дисциплінованих, вигадливих, стійких та, якщо хочете, періодично дуже несподіваних. Це так обидва наставники – Роман Носко із Чернігова та Микола Пасажін із Бахмута – у певні моменти наважувалися на дуже сміливі заміни, які іноді спрацьовували, а іноді – не зовсім. Та коли спрацьовували – ту атмосферу на майданчику треба було бачити! Так, зокрема, зробивши ставку на молодих гравців, Роман Носко досяг вирішального перелому сюжету боротьби у першому матчі. І, навпаки, Микола Пасажін серією ротацій спромігся таки на повну запустити маховик колективного потенціалу своєї команди у неймовірно напруженій середині другого поєдинку. У ньому, до речі, в четвертій партії чернігівські хлопці вели перед – 12:5, проте, зрештою, цю цілком солідну, для загальної перемоги, очкову перевагу не витримали…

Ну, а третій «трилер-бойовик» - це взагалі було щось! «Стінка» на «стінку», ейс проти ейсу, блок проти блоку, «гвіздок» проти «гвіздка», скидка проти скидки, сейв проти сейву… І саме в такому ключі це захопливе валідольне видовище тримало всіх у шаленій напрузі більше двох годин! Зрештою, доля розпорядилася таким чином, чи визначення чемпіона опинилося в руках напрочуд талановитого діагонального «Буревісника» Артема Алєксєєнка. У кінцівці тай-брейку його ризикований ейс повернув чернігівцям віру у диво – 13:14… але на кілька секунд. Бо наступний його ризик на подачі, прикрим чином, обрав траєкторію польоту м'яча в аут…

Отже, «золоту» крапку у цьому карколомно-сюжетному фіналі таки поставив «Бахмут». «Буревісник» же був змушений змиритися зі «срібною» участю. Проте за оту незабутню волейбольну феєрію на майданчику найвищої сходинки, безсумнівно, заслужили абсолютно всі його дійові особи!

ЛАУРЕАТИ СЕЗОНУ В ОКРЕМИХ НОМІНАЦІЯХ

Кращий ліберо – Дмитро ХАЗІН («Хотинські козаки»)

Кращий зв’язуючий – Денис КОПИЧ («Буревісник-ШВСМ»)

Кращий діагональний – Сергій НЕЧИПОРУК («Бахмут-ШВСМ»)

Кращий догравальник – Владислав ТИЩЕНКО («Бахмут-ШВСМ»)

Кращий центральний блокуючий – Павло ЯНКОВИЧ («Поділля»)

MVP чемпіонату – Артем АЛЄКСЄЄНКО («Буревісник-ШВСМ»)

Пресслужба ГО ФВУ